Вітаємо на сайті



1. У разі втручання у статутну діяльність профспілок органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб.
У статті 3 Конвенції МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію ( 993-125 ), ратифікованою Україною, визначено, що державна влада утримується від будь-якого втручання, здатного обмежити це право або перешкодити його законному здійсненню.
Зазначені положення закріплені у статті 12 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, зокрема професійні спілки та їх об’єднання незалежні у своїй діяльності від органів державної влади, місцевого самоврядування, роботодавців, громадських організацій та політичних партій. Це означає, що профспілки вільно і самостійно організовують свою діяльність, приймають статути і регламенти, формують програму дій, вільно обирають представників, створюють апарат, здійснюють управління майном.
При цьому слід зазначити, що втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування в статутну діяльність профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок допускається лише у випадках, прямо передбачених законами України.
Так, згідно з Конституцією України прокуратура здійснює нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про прокуратуру”, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів в цій частині, прокурор має право мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, а також письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою.
Міліція згідно зі статтею 11 Закону України “Про міліцію” для виконання покладених на неї обов’язків має право одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні лише у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Органи міліції вправі за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, а до ухвалення такого рішення суду — в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.
У статті 6 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” зазначено, що підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами.
Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.
Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
Відповідно до Положення про Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 510 від 05.07.93, підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими Законами України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, Кримінально-процесуальним кодексом (1003-05, 1002-05, 1001-05). Зокрема за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право вилучати необхідні матеріали про кредитні та фінансові операції, матеріальні цінності, кошти в установленому законодавством порядку; опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей; перевіряти у міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей.
Водночас слід зауважити, що гарантією невтручання держави в діяльність профспілок є норма Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема згідно з пунктом 4 частини другої статті 17 Кодексу компетенція адміністративних судів не поширюється на відносини, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об’єднань громадян не допускається (Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 N 1-17/2001).
Із метою усунення порушень принципу незалежності профспілок у кожному конкретному випадку необхідно оперативно реагувати, зокрема звертатися до:
– органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до статті 37 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” для забезпечення додержання законних прав профспілок та їх об’єднань;
– органів прокуратури відповідно до статті 19 Закону України “Про прокуратуру” для вжиття заходів прокурорського реагування;

2. Щодо поширення відомостей, які ганьблять ділову репутацію профспілок, та оскарження неправомірних дій посадових осіб.
Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) профспілка є юридичною особою, має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Ділова репутація — це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону (стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.90 № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній особі.
Поширенням відомостей також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою ганьблять честь, гідність або ділову репутацію громадянина або організації.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України, тобто згідно зі статтею 16 зазначеного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, статтею 23 ЦК України також передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода зокрема полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до змісту п. 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 спори, що виникають між суб’єктами інформаційних відносин, підвідомчі господарським судам, якщо обома їх сторонами є особи, визначені у статті 1 ГПК України.
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 258 ЦК України щодо вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, встановлено строк позовної давності в один рік.
Оскарження неправомірних дій роботодавців, посадових осіб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється в судовому порядку.
У разі оскарження дій чи бездіяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб необхідно звертатися до відповідного адміністративного суду (стаття 18 Кодексу адміністративного судочинства України). Строк для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи у цьому випадку відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України — шість місяців.
Якщо оскаржуються неправомірні дії інших юридичних осіб, то згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України необхідно звертатися до господарського суду. Строк звернення — один рік.

3. У разі проведення пікетування профспілкових організацій.
Згідно зі статтею 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” до виконавчого органу міської ради подається заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації. Заява подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати проведення заходу. В ній зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Виконавчий орган ради розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніш як за п’ять днів до часу проведення заходу, зазначеного у заяві.
Постановою Пленуму Верховного Суду СРСР від 24.04.89 “Про деякі питання, які виникають у зв’язку із застосуванням Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.88 “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” визначено, що пікетування громадських організацій та інших об’єктів є однією із форм демонстрації, у зв’язку з чим при організації та проведенні пікетування необхідно дотримуватися правил, передбачених Указом.
На території України до прийняття відповідних актів законодавства застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”.
Статтею 38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконкомам сільських, селищних, міських рад надано право вирішувати відповідно до закону питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснювати контроль за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. За порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій організатори заходів несуть адміністративну відповідальність (стаття 185-1 КУпАП).

Оставить комментарий

Статью разместил:

  Сергей Струков   Сергей Струков

Наши именинники

Шевченко Николай Иванович

Шевченко Николай Иванович

Профком ППО ВП НПФ ПАО «АМКР» поздравляет сортировщика-сдатчика, предцехкома, СПЦ-2 Шевченко Никола[...]
Гапон Максим Сергеевич

Гапон Максим Сергеевич

Профком ППО ВП НПФ ПАО «АМКР» поздравляет заместителя председателя профкома по социальным вопросам [...]
Петраков Вячеслав Владимирович

Петраков Вячеслав Владимирович

Профком ППО ВП НПФ ПАО «АМКР» поздравляет слесаря-ремонтника, предцехкома СПЦ-1 Петракова Вячеслава[...]
Лукьянов Александр Викторович

Лукьянов Александр Викторович

Профком ППО ВП НПФ ПАО «АМКР» поздравляет оператора (газовая резка), предцехкома, МНЛЗ Конверторног[...]
Крамаренко Леонид Иванович

Крамаренко Леонид Иванович

Профком ППО ВП НПФ ПАО «АМКР» поздравляет газовщика, предцехкома ЦПИ (ЛКП) Крамаренко Леонида Иван[...]

Городские новости

КРИВОРІЗЬКА КАРАТИСТКА ПРИВЕЗЛА ЗОЛОТО З ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ

КРИВОРІЗЬКА КАРАТИСТКА ПРИВЕЗЛА ЗОЛОТО З ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ

Переможне золото привезла до Кривого Рогу 16-річна спортсменка з кіокушин-карате Ілона Аратовська. [...]
"Кто и как облапошил АрселорМиттал Кривой Рог на 24 миллиона гривен?"

"Кто и как облапошил АрселорМиттал Кривой Рог на 24 миллиона гривен?"

"Пока Лакшми Миттал наслаждается в Лондоне благами цивилизации, на одном из его предприятий, в Криво[...]
Последствия рекордного штрафа АрселорМиттал Кривой Рог для прокурора – ГПУ наградило, анонимные «доброжелатели» рассылают жалобы!
Беспрецедентная победа: прокуратура Кривого Рога заставила «АрселорМиттал Кривой Рог» возместить государству 72 млн. грн. ущерба за вредные выбросы

Беспрецедентная победа: прокуратура Кривого Рога заставила «АрселорМиттал Кривой Рог» возместить государству 72 млн. грн. ущерба за вредные выбросы

18 октября в Днепропетровском апелляционном хозяйственном суде состоялось заседание, на котором пр[...]
Криворожанка Аратовская Илона завоевала бронзу на чемпионате Мира

Криворожанка Аратовская Илона завоевала бронзу на чемпионате Мира

16 апреля в Японии завершился первый день International Karate Friendship 2016 в рамках которого про[...]
Мы в Facebook
Метки
ArcelorMittal Акции протеста АрселорМиттал АрселорМиттал Кривой рог Верховна Рада Гонзало Уркихо Закон Коллективный договор Конфликт Маршрутки Кривой Рог Независимые профсоюзы Независимый профсоюз Кривой Рог Оздоровление Оппозиция Отпуск Охрана труда Пенсионная реформа на Украине Права Права Бригадира Права человека на АрселорМиттал Права членов бригады Профком Профсоюзы Реорганизация на ArcelorMittal Реструктуризация АрселорМиттал Кривой Рог Ринат Старков Санатории Снегоборьба Сокращение Суд Требования к Верховной Раде Требования профсоюзов Трудовое законодательство Увольнение с работы Уніан Цена на проезд в маршрутках Кривого Рога поднялась до 3 гривен Электроэнергия безработица пенсии пенсионная реформа пенсионная система реструктуризация на АрслорМиттал Кривой Рог сокращение рабочих цена проезда в Кривом Роге центры занятости
Поиск

This movie requires Flash Player 9

Зараз на сайті

Пользователей онлайн:

Users: 5 Guests